| | |
| вирива́тися1 – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (відокремлюватися) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | вирива́тися, вирива́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | вирива́ймося, вирива́ймось |
| 2 особа | вирива́йся, вирива́йсь | вирива́йтеся, вирива́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | вирива́тимуся, вирива́тимусь | вирива́тимемося, вирива́тимемось, вирива́тимемся |
| 2 особа | вирива́тимешся | вирива́тиметеся, вирива́тиметесь |
| 3 особа | вирива́тиметься | вирива́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | вирива́юся, вирива́юсь | вирива́ємося, вирива́ємось, вирива́ємся |
| 2 особа | вирива́єшся | вирива́єтеся, вирива́єтесь |
| 3 особа | вирива́ється | вирива́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| вирива́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | вирива́вся, вирива́всь | вирива́лися, вирива́лись |
| жін. р. | вирива́лася, вирива́лась |
| сер. р. | вирива́лося, вирива́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| вирива́вшись |
