| вирла́ч – іменник чоловічого роду, істота | ||
| (вирлоока людина) | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | вирла́ч | вирлачі́ |
| родовий | вирлача́ | вирлачі́в |
| давальний | вирлаче́ві, вирлачу́ | вирлача́м |
| знахідний | вирлача́ | вирлачі́в |
| орудний | вирлаче́м | вирлача́ми |
| місцевий | на/у вирлаче́ві, вирлачу́, вирлачі́ | на/у вирлача́х |
| кличний | вирла́чу | вирлачі́ |
| [розм.] |