| висівни́й – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | висівни́й | висівна́ | висівне́ | висівні́ |
| родовий | висівно́го | висівно́ї | висівно́го | висівни́х |
| давальний | висівно́му | висівні́й | висівно́му | висівни́м |
| знахідний | висівни́й | висівну́ | висівне́ | висівні́ |
| орудний | висівни́м | висівно́ю | висівни́м | висівни́ми |
| місцевий | на/у висівно́му, висівні́м | на/у висівні́й | на/у висівно́му, висівні́м | на/у висівни́х |