| | |
| ви́скалитися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | ви́скалитися, ви́скалитись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | ви́скальмося, ви́скальмось |
| 2 особа | ви́скалься | ви́скальтеся, ви́скальтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | ви́скалюся, ви́скалюсь | ви́скалимося, ви́скалимось, ви́скалимся |
| 2 особа | ви́скалишся | ви́скалитеся, ви́скалитесь |
| 3 особа | ви́скалиться | ви́скаляться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | ви́скалився, ви́скаливсь | ви́скалилися, ви́скалились |
| жін.р. | ви́скалилася, ви́скалилась |
| сер.р. | ви́скалилося, ви́скалилось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| ви́скалившись |
