| ви́скочень – іменник чоловічого роду, істота | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | ви́скочень | ви́скочні |
| родовий | ви́скочня | ви́скочнів |
| давальний | ви́скочневі, ви́скочню | ви́скочням |
| знахідний | ви́скочня | ви́скочнів |
| орудний | ви́скочнем | ви́скочнями |
| місцевий | на/у ви́скочневі, ви́скочні, ви́скочню | на/у ви́скочнях |
| кличний | ви́скочню | ви́скочні |
| [зневажл.] |