| ви́снути1 – дієслово недоконаного виду | ||
| (висіти) | ||
| Інфінітив | ви́снути | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ви́снімо, ви́снім | |
| 2 особа | ви́сни | ви́сніть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ви́снутиму | ви́снутимемо, ви́снутимем |
| 2 особа | ви́снутимеш | ви́снутимете |
| 3 особа | ви́снутиме | ви́снутимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ви́сну | ви́снемо, ви́снем |
| 2 особа | ви́снеш | ви́снете |
| 3 особа | ви́сне | ви́снуть |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| ви́снучи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | вис, ви́снув | ви́сли, ви́снули |
| жін. р. | ви́сла, ви́снула | |
| сер. р. | ви́сло, ви́снуло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| ви́сши, ви́снувши | ||