| | |
| висте́лювати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | висте́лювати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | висте́люймо |
| 2 особа | висте́люй | висте́люйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | висте́люватиму | висте́люватимемо, висте́люватимем |
| 2 особа | висте́люватимеш | висте́люватимете |
| 3 особа | висте́люватиме | висте́люватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | висте́люю | висте́люємо, висте́люєм |
| 2 особа | висте́люєш | висте́люєте |
| 3 особа | висте́лює | висте́люють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| висте́люючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | висте́лював | висте́лювали |
| жін. р. | висте́лювала |
| сер. р. | висте́лювало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| висте́люваний |
| Безособова форма |
| висте́лювано |
| Дієприслівник |
| висте́лювавши |
