| ви́стоятися – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | ви́стоятися, ви́стоятись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | ви́стоїться | ви́стояться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | ви́стоявся, ви́стоявсь | ви́стоялися, ви́стоялись |
| жін.р. | ви́стоялася, ви́стоялась | |
| сер.р. | ви́стоялося, ви́стоялось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| ви́стоявшись | ||