| ви́стрілений – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | ви́стрілений | ви́стрілена | ви́стрілене | ви́стрілені |
| родовий | ви́стріленого | ви́стріленої | ви́стріленого | ви́стрілених |
| давальний | ви́стріленому | ви́стріленій | ви́стріленому | ви́стріленим |
| знахідний | ви́стрілений, ви́стріленого | ви́стрілену | ви́стрілене | ви́стрілені, ви́стрілених |
| орудний | ви́стріленим | ви́стріленою | ви́стріленим | ви́стріленими |
| місцевий | на/у ви́стріленому, ви́стріленім | на/у ви́стріленій | на/у ви́стріленому, ви́стріленім | на/у ви́стрілених |
| [рідко] | ||||