| | |
| ви́струнчитися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | ви́струнчитися, ви́струнчитись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | ви́струнчімося, ви́струнчімось, ви́струнчімся |
| 2 особа | ви́струнчися, ви́струнчись | ви́струнчіться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | ви́струнчуся, ви́струнчусь | ви́струнчимося, ви́струнчимось, ви́струнчимся |
| 2 особа | ви́струнчишся | ви́струнчитеся, ви́струнчитесь |
| 3 особа | ви́струнчиться | ви́струнчаться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | ви́струнчився, ви́струнчивсь | ви́струнчилися, ви́струнчились |
| жін.р. | ви́струнчилася, ви́струнчилась |
| сер.р. | ви́струнчилося, ви́струнчилось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| ви́струнчившись |
