| вихідни́й1 – прикметник | ||||
| (пов’язаний з виходом; вільний від роботи; початковий; святковий) | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | вихідни́й | вихідна́ | вихідне́ | вихідні́ |
| родовий | вихідно́го | вихідно́ї | вихідно́го | вихідни́х |
| давальний | вихідно́му | вихідні́й | вихідно́му | вихідни́м |
| знахідний | вихідни́й, вихідно́го | вихідну́ | вихідне́ | вихідні́, вихідни́х |
| орудний | вихідни́м | вихідно́ю | вихідни́м | вихідни́ми |
| місцевий | на/у вихідно́му, вихідні́м | на/у вихідні́й | на/у вихідно́му, вихідні́м | на/у вихідни́х |