| | |
| вихо́вувати1 – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (вирощувати, навчаючи правил поведінки, даючи освіту) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | вихо́вувати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | вихо́вуймо |
| 2 особа | вихо́вуй | вихо́вуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | вихо́вуватиму | вихо́вуватимемо, вихо́вуватимем |
| 2 особа | вихо́вуватимеш | вихо́вуватимете |
| 3 особа | вихо́вуватиме | вихо́вуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | вихо́вую | вихо́вуємо, вихо́вуєм |
| 2 особа | вихо́вуєш | вихо́вуєте |
| 3 особа | вихо́вує | вихо́вують |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| вихо́вуючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | вихо́вував | вихо́вували |
| жін. р. | вихо́вувала |
| сер. р. | вихо́вувало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| вихо́вуваний |
| Безособова форма |
| вихо́вувано |
| Дієприслівник |
| вихо́вувавши |
