| | |
| ви́чепуритися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | ви́чепуритися, ви́чепуритись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | ви́чепурімося, ви́чепурімось, ви́чепурімся |
| 2 особа | ви́чепурися, ви́чепурись | ви́чепуріться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | ви́чепурюся, ви́чепурюсь | ви́чепуримося, ви́чепуримось, ви́чепуримся |
| 2 особа | ви́чепуришся | ви́чепуритеся, ви́чепуритесь |
| 3 особа | ви́чепуриться | ви́чепуряться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | ви́чепурився, ви́чепуривсь | ви́чепурилися, ви́чепурились |
| жін.р. | ви́чепурилася, ви́чепурилась |
| сер.р. | ви́чепурилося, ви́чепурилось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| ви́чепурившись |
