| ви́шукати – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | ви́шукати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ви́шукаймо | |
| 2 особа | ви́шукай | ви́шукайте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ви́шукаю | ви́шукаємо, ви́шукаєм |
| 2 особа | ви́шукаєш | ви́шукаєте |
| 3 особа | ви́шукає | ви́шукають |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | ви́шукав | ви́шукали |
| жін.р. | ви́шукала | |
| сер.р. | ви́шукало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| ви́шуканий | ||
| Безособова форма | ||
| ви́шукано | ||
| Дієприслівник | ||
| ви́шукавши | ||