| | |
| вищебе́чувати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | вищебе́чувати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | вищебе́чуймо |
| 2 особа | вищебе́чуй | вищебе́чуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | вищебе́чуватиму | вищебе́чуватимемо, вищебе́чуватимем |
| 2 особа | вищебе́чуватимеш | вищебе́чуватимете |
| 3 особа | вищебе́чуватиме | вищебе́чуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | вищебе́чую | вищебе́чуємо, вищебе́чуєм |
| 2 особа | вищебе́чуєш | вищебе́чуєте |
| 3 особа | вищебе́чує | вищебе́чують |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| вищебе́чуючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | вищебе́чував | вищебе́чували |
| жін. р. | вищебе́чувала |
| сер. р. | вищебе́чувало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| вищебе́чувавши |
| | |
| [розм.] | | |
