| вко́їти1 – дієслово доконаного виду | ||
| (учинити) | ||
| Інфінітив | вко́їти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | вко́ймо | |
| 2 особа | вкой | вко́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | вко́ю | вко́їмо, вко́їм |
| 2 особа | вко́їш | вко́їте |
| 3 особа | вко́їть | вко́ять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | вко́їв | вко́їли |
| жін.р. | вко́їла | |
| сер.р. | вко́їло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| вко́єний | ||
| Безособова форма | ||
| вко́єно | ||
| Дієприслівник | ||
| вко́ївши | ||