| | |
| вко́люватися1 – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (встромлятися) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | вко́люватися, вко́люватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | вко́люватиметься | вко́люватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | вко́люється | вко́люються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| вко́люючись* |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | вко́лювався, вко́лювавсь | вко́лювалися, вко́лювались |
| жін. р. | вко́лювалася, вко́лювалась |
| сер. р. | вко́лювалося, вко́лювалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| вко́лювавшись |
