| вко́ськуватися – дієслово недоконаного виду | ||
| (заспокоюватися, втихомирюватися) | ||
| Інфінітив | вко́ськуватися, вко́ськуватись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | вко́ськуймося, вко́ськуймось | |
| 2 особа | вко́ськуйся, вко́ськуйсь | вко́ськуйтеся, вко́ськуйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | вко́ськуватимуся, вко́ськуватимусь | вко́ськуватимемося, вко́ськуватимемось, вко́ськуватимемся |
| 2 особа | вко́ськуватимешся | вко́ськуватиметеся, вко́ськуватиметесь |
| 3 особа | вко́ськуватиметься | вко́ськуватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | вко́ськуюся, вко́ськуюсь | вко́ськуємося, вко́ськуємось, вко́ськуємся |
| 2 особа | вко́ськуєшся | вко́ськуєтеся, вко́ськуєтесь |
| 3 особа | вко́ськується | вко́ськуються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| вко́ськуючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | вко́ськувався, вко́ськувавсь | вко́ськувалися, вко́ськувались |
| жін. р. | вко́ськувалася, вко́ськувалась | |
| сер. р. | вко́ськувалося, вко́ськувалось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| вко́ськувавшись | ||