| | |
| вко́чуватися1 – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (проникати в середину) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | вко́чуватися, вко́чуватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | вко́чуймося, вко́чуймось |
| 2 особа | вко́чуйся, вко́чуйсь | вко́чуйтеся, вко́чуйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | вко́чуватимуся, вко́чуватимусь | вко́чуватимемося, вко́чуватимемось, вко́чуватимемся |
| 2 особа | вко́чуватимешся | вко́чуватиметеся, вко́чуватиметесь |
| 3 особа | вко́чуватиметься | вко́чуватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | вко́чуюся, вко́чуюсь | вко́чуємося, вко́чуємось, вко́чуємся |
| 2 особа | вко́чуєшся | вко́чуєтеся, вко́чуєтесь |
| 3 особа | вко́чується | вко́чуються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| вко́чуючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | вко́чувався, вко́чувавсь | вко́чувалися, вко́чувались |
| жін. р. | вко́чувалася, вко́чувалась |
| сер. р. | вко́чувалося, вко́чувалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| вко́чувавшись |
