| | |
| вляга́ти1 – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (підкорятися; накульгувати) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | вляга́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | вляга́ймо |
| 2 особа | вляга́й | вляга́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | вляга́тиму | вляга́тимемо, вляга́тимем |
| 2 особа | вляга́тимеш | вляга́тимете |
| 3 особа | вляга́тиме | вляга́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | вляга́ю | вляга́ємо, вляга́єм |
| 2 особа | вляга́єш | вляга́єте |
| 3 особа | вляга́є | вляга́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| вляга́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | вляга́в | вляга́ли |
| жін. р. | вляга́ла |
| сер. р. | вляга́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| вляга́вши |
