| | | | |
| вовкулакува́тий – прикметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | вовкулакува́тий | вовкулакува́та | вовкулакува́те | вовкулакува́ті |
| родовий | вовкулакува́того | вовкулакува́тої | вовкулакува́того | вовкулакува́тих |
| давальний | вовкулакува́тому | вовкулакува́тій | вовкулакува́тому | вовкулакува́тим |
| знахідний | вовкулакува́того, вовкулакува́тий | вовкулакува́ту | вовкулакува́те | вовкулакува́тих, вовкулакува́ті |
| орудний | вовкулакува́тим | вовкулакува́тою | вовкулакува́тим | вовкулакува́тими |
| місцевий | на/у вовкулакува́тому, вовкулакува́тім | на/у вовкулакува́тій | на/у вовкулакува́тому, вовкулакува́тім | на/у вовкулакува́тих |
