| | |
| во́нпити – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (сумніватися) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | во́нпити |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | во́нпімо, во́нпім |
| 2 особа | во́нпи | во́нпіть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | во́нпитиму | во́нпитимемо, во́нпитимем |
| 2 особа | во́нпитимеш | во́нпитимете |
| 3 особа | во́нпитиме | во́нпитимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | во́нплю | во́нпимо, во́нпим |
| 2 особа | во́нпиш | во́нпите |
| 3 особа | во́нпить | во́нплять |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| во́нплячи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | во́нпив | во́нпили |
| жін. р. | во́нпила |
| сер. р. | во́нпило |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| во́нпивши |
