| воробе́ць – іменник чоловічого роду, істота | ||
| (горобець) | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | воробе́ць | воробці́ |
| родовий | воробця́ | воробці́в |
| давальний | воробце́ві, воробцю́ | воробця́м |
| знахідний | воробця́ | воробці́, воробці́в |
| орудний | воробце́м | воробця́ми |
| місцевий | на/у воробце́ві, воробцю́, воробці́ | на/у воробця́х |
| кличний | воро́бче | воробці́ |
| [діал.] |