ворони́й – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | ворони́й | ворона́ | вороне́ | вороні́ |
родовий | вороно́го | вороно́ї | вороно́го | ворони́х |
давальний | вороно́му | вороні́й | вороно́му | ворони́м |
знахідний | ворони́й | ворону́ | вороне́ | вороні́ |
орудний | ворони́м | вороно́ю | ворони́м | ворони́ми |
місцевий | на/у вороно́му, вороні́м | на/у вороні́й | на/у вороно́му, вороні́м | на/у ворони́х |