| | |
| впері́зуватися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | впері́зуватися, впері́зуватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | впері́зуймося, впері́зуймось |
| 2 особа | впері́зуйся, впері́зуйсь | впері́зуйтеся, впері́зуйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | впері́зуватимуся, впері́зуватимусь | впері́зуватимемося, впері́зуватимемось, впері́зуватимемся |
| 2 особа | впері́зуватимешся | впері́зуватиметеся, впері́зуватиметесь |
| 3 особа | впері́зуватиметься | впері́зуватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | впері́зуюся, впері́зуюсь | впері́зуємося, впері́зуємось, впері́зуємся |
| 2 особа | впері́зуєшся | впері́зуєтеся, впері́зуєтесь |
| 3 особа | впері́зується | впері́зуються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| впері́зуючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | впері́зувався, впері́зувавсь | впері́зувалися, впері́зувались |
| жін. р. | впері́зувалася, впері́зувалась |
| сер. р. | впері́зувалося, впері́зувалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| впері́зувавшись |
