| впе́ртий1 – прикметник | ||||
| (непоступливий; наполегливий) | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | впе́ртий | впе́рта | впе́рте | впе́рті |
| родовий | впе́ртого | впе́ртої | впе́ртого | впе́ртих |
| давальний | впе́ртому | впе́ртій | впе́ртому | впе́ртим |
| знахідний | впе́ртий, впе́ртого | впе́рту | впе́рте | впе́рті, впе́ртих |
| орудний | впе́ртим | впе́ртою | впе́ртим | впе́ртими |
| місцевий | на/у впе́ртому, впе́ртім | на/у впе́ртій | на/у впе́ртому, впе́ртім | на/у впе́ртих |