| | |
| вповива́тися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | вповива́тися, вповива́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | вповива́ймося, вповива́ймось |
| 2 особа | вповива́йся, вповива́йсь | вповива́йтеся, вповива́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | вповива́тимуся, вповива́тимусь | вповива́тимемося, вповива́тимемось, вповива́тимемся |
| 2 особа | вповива́тимешся | вповива́тиметеся, вповива́тиметесь |
| 3 особа | вповива́тиметься | вповива́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | вповива́юся, вповива́юсь | вповива́ємося, вповива́ємось, вповива́ємся |
| 2 особа | вповива́єшся | вповива́єтеся, вповива́єтесь |
| 3 особа | вповива́ється | вповива́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| вповива́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | вповива́вся, вповива́всь | вповива́лися, вповива́лись |
| жін. р. | вповива́лася, вповива́лась |
| сер. р. | вповива́лося, вповива́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| вповива́вшись |
