| впови́тий – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | впови́тий | впови́та | впови́те | впови́ті |
| родовий | впови́того | впови́тої | впови́того | впови́тих |
| давальний | впови́тому | впови́тій | впови́тому | впови́тим |
| знахідний | впови́тий, впови́того | впови́ту | впови́те | впови́ті, впови́тих |
| орудний | впови́тим | впови́тою | впови́тим | впови́тими |
| місцевий | на/у впови́тому, впови́тім | на/у впови́тій | на/у впови́тому, впови́тім | на/у впови́тих |