| вповнова́жити – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | вповнова́жити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | вповнова́жмо | |
| 2 особа | вповнова́ж | вповнова́жте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | вповнова́жу | вповнова́жимо, вповнова́жим |
| 2 особа | вповнова́жиш | вповнова́жите |
| 3 особа | вповнова́жить | вповнова́жать |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | вповнова́жив | вповнова́жили |
| жін.р. | вповнова́жила | |
| сер.р. | вповнова́жило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| вповнова́жений | ||
| Безособова форма | ||
| вповнова́жено | ||
| Дієприслівник | ||
| вповнова́живши | ||