| впокі́рливий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | впокі́рливий | впокі́рлива | впокі́рливе | впокі́рливі |
| родовий | впокі́рливого | впокі́рливої | впокі́рливого | впокі́рливих |
| давальний | впокі́рливому | впокі́рливій | впокі́рливому | впокі́рливим |
| знахідний | впокі́рливий, впокі́рливого | впокі́рливу | впокі́рливе | впокі́рливі, впокі́рливих |
| орудний | впокі́рливим | впокі́рливою | впокі́рливим | впокі́рливими |
| місцевий | на/у впокі́рливому, впокі́рливім | на/у впокі́рливій | на/у впокі́рливому, впокі́рливім | на/у впокі́рливих |