| | |
| впоко́ритися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | впоко́ритися, впоко́ритись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | впоко́рмося, впоко́рмось |
| 2 особа | впоко́рся | впоко́ртеся, впоко́ртесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | впоко́рюся, впоко́рюсь | впоко́римося, впоко́римось, впоко́римся |
| 2 особа | впоко́ришся | впоко́ритеся, впоко́ритесь |
| 3 особа | впоко́риться | впоко́ряться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | впоко́рився, впоко́ривсь | впоко́рилися, впоко́рились |
| жін.р. | впоко́рилася, впоко́рилась |
| сер.р. | впоко́рилося, впоко́рилось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| впоко́рившись |
