| впра́вити1 – дієслово доконаного виду | ||
| (вставити щось, закріплюючи; повернути на місце вивихнуті суглоби) | ||
| Інфінітив | впра́вити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | впра́вмо | |
| 2 особа | вправ | впра́вте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | впра́влю | впра́вимо, впра́вим |
| 2 особа | впра́виш | впра́вите |
| 3 особа | впра́вить | впра́влять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | впра́вив | впра́вили |
| жін.р. | впра́вила | |
| сер.р. | впра́вило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| впра́влений | ||
| Безособова форма | ||
| впра́влено | ||
| Дієприслівник | ||
| впра́вивши | ||