| вправля́ти1 – дієслово недоконаного виду | ||
| (вставляти щось, закріплюючи; повертати на місце вивихнуті суглоби) | ||
| Інфінітив | вправля́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | вправля́ймо | |
| 2 особа | вправля́й | вправля́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | вправля́тиму | вправля́тимемо, вправля́тимем |
| 2 особа | вправля́тимеш | вправля́тимете |
| 3 особа | вправля́тиме | вправля́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | вправля́ю | вправля́ємо, вправля́єм |
| 2 особа | вправля́єш | вправля́єте |
| 3 особа | вправля́є | вправля́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| вправля́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | вправля́в | вправля́ли |
| жін. р. | вправля́ла | |
| сер. р. | вправля́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| вправля́вши | ||