| | |
| вправля́ти1 – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (вставляти щось, закріплюючи; повертати на місце вивихнуті суглоби) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | вправля́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | вправля́ймо |
| 2 особа | вправля́й | вправля́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | вправля́тиму | вправля́тимемо, вправля́тимем |
| 2 особа | вправля́тимеш | вправля́тимете |
| 3 особа | вправля́тиме | вправля́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | вправля́ю | вправля́ємо, вправля́єм |
| 2 особа | вправля́єш | вправля́єте |
| 3 особа | вправля́є | вправля́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| вправля́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | вправля́в | вправля́ли |
| жін. р. | вправля́ла |
| сер. р. | вправля́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| вправля́вши |
