| | |
| вправля́тися1 – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (ставати вправленим) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | вправля́тися, вправля́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | вправля́тиметься | вправля́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | вправля́ється | вправля́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| вправля́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | вправля́вся, вправля́всь | вправля́лися, вправля́лись |
| жін. р. | вправля́лася, вправля́лась |
| сер. р. | вправля́лося, вправля́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| вправля́вшись |
