| | |
| вріка́ти1 – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (наврочити) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | вріка́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | вріка́ймо |
| 2 особа | вріка́й | вріка́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | вріка́тиму | вріка́тимемо, вріка́тимем |
| 2 особа | вріка́тимеш | вріка́тимете |
| 3 особа | вріка́тиме | вріка́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | вріка́ю | вріка́ємо, вріка́єм |
| 2 особа | вріка́єш | вріка́єте |
| 3 особа | вріка́є | вріка́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| вріка́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | вріка́в | вріка́ли |
| жін. р. | вріка́ла |
| сер. р. | вріка́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| вріка́вши |
