| | |
| вра́зи́тися1 – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| (здивуватися; зазнати душевного болю) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | вра́зи́тися, вра́зи́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | вра́зьмося, вра́зьмось |
| 2 особа | вра́зься | вра́зьтеся, вра́зьтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | вра́жу́ся, вра́жу́сь | вра́зимо́ся, вра́зимо́сь, вра́зи́мся |
| 2 особа | вра́зи́шся | вра́зите́ся, вра́зите́сь |
| 3 особа | вра́зи́ться | вра́зя́ться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | вра́зи́вся, вра́зи́всь | вра́зи́лися, вра́зи́лись |
| жін.р. | вра́зи́лася, вра́зи́лась |
| сер.р. | вра́зи́лося, вра́зи́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| вра́зи́вшись |
