| | |
| врахо́вувати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | врахо́вувати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | врахо́вуймо |
| 2 особа | врахо́вуй | врахо́вуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | врахо́вуватиму | врахо́вуватимемо, врахо́вуватимем |
| 2 особа | врахо́вуватимеш | врахо́вуватимете |
| 3 особа | врахо́вуватиме | врахо́вуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | врахо́вую | врахо́вуємо, врахо́вуєм |
| 2 особа | врахо́вуєш | врахо́вуєте |
| 3 особа | врахо́вує | врахо́вують |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| врахо́вуючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | врахо́вував | врахо́вували |
| жін. р. | врахо́вувала |
| сер. р. | врахо́вувало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| врахо́вуваний |
| Безособова форма |
| врахо́вувано |
| Дієприслівник |
| врахо́вувавши |
