| врахува́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | врахува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | враху́ймо | |
| 2 особа | враху́й | враху́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | враху́ю | враху́ємо, враху́єм |
| 2 особа | враху́єш | враху́єте |
| 3 особа | враху́є | враху́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | врахува́в | врахува́ли |
| жін.р. | врахува́ла | |
| сер.р. | врахува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| врахо́ваний | ||
| Безособова форма | ||
| врахо́вано | ||
| Дієприслівник | ||
| врахува́вши | ||