| | |
| врива́ти1 – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (заривати) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | врива́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | врива́ймо |
| 2 особа | врива́й | врива́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | врива́тиму | врива́тимемо, врива́тимем |
| 2 особа | врива́тимеш | врива́тимете |
| 3 особа | врива́тиме | врива́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | врива́ю | врива́ємо, врива́єм |
| 2 особа | врива́єш | врива́єте |
| 3 особа | врива́є | врива́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| врива́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | врива́в | врива́ли |
| жін. р. | врива́ла |
| сер. р. | врива́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| врива́вши |
