| врихтува́ти – дієслово доконаного виду | ||
| (влаштувати, впорядкувати) | ||
| Інфінітив | врихтува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | врихту́ймо | |
| 2 особа | врихту́й | врихту́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | врихту́ю | врихту́ємо, врихту́єм |
| 2 особа | врихту́єш | врихту́єте |
| 3 особа | врихту́є | врихту́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | врихтува́в | врихтува́ли |
| жін.р. | врихтува́ла | |
| сер.р. | врихтува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| врихто́ваний | ||
| Безособова форма | ||
| врихто́вано | ||
| Дієприслівник | ||
| врихтува́вши | ||