| | |
| вроби́тися1 – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| (забруднитися) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | вроби́тися, вроби́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | вробі́мося, вробі́мось, вробі́мся |
| 2 особа | вроби́ся, вроби́сь | вробі́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | вроблю́ся, вроблю́сь | вро́бимося, вро́бимось, вро́бимся |
| 2 особа | вро́бишся | вро́битеся, вро́битесь |
| 3 особа | вро́биться | вро́бляться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | вроби́вся, вроби́всь | вроби́лися, вроби́лись |
| жін.р. | вроби́лася, вроби́лась |
| сер.р. | вроби́лося, вроби́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| вроби́вшись |
