| | |
| врято́вуватися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | врято́вуватися, врято́вуватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | врято́вуймося, врято́вуймось |
| 2 особа | врято́вуйся, врято́вуйсь | врято́вуйтеся, врято́вуйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | врято́вуватимуся, врято́вуватимусь | врято́вуватимемося, врято́вуватимемось, врято́вуватимемся |
| 2 особа | врято́вуватимешся | врято́вуватиметеся, врято́вуватиметесь |
| 3 особа | врято́вуватиметься | врято́вуватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | врято́вуюся, врято́вуюсь | врято́вуємося, врято́вуємось, врято́вуємся |
| 2 особа | врято́вуєшся | врято́вуєтеся, врято́вуєтесь |
| 3 особа | врято́вується | врято́вуються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| врято́вуючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | врято́вувався, врято́вувавсь | врято́вувалися, врято́вувались |
| жін. р. | врято́вувалася, врято́вувалась |
| сер. р. | врято́вувалося, врято́вувалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| врято́вувавшись |
