| | |
| всилко́вуватися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | всилко́вуватися, всилко́вуватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | всилко́вуймося, всилко́вуймось |
| 2 особа | всилко́вуйся, всилко́вуйсь | всилко́вуйтеся, всилко́вуйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | всилко́вуватимуся, всилко́вуватимусь | всилко́вуватимемося, всилко́вуватимемось, всилко́вуватимемся |
| 2 особа | всилко́вуватимешся | всилко́вуватиметеся, всилко́вуватиметесь |
| 3 особа | всилко́вуватиметься | всилко́вуватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | всилко́вуюся, всилко́вуюсь | всилко́вуємося, всилко́вуємось, всилко́вуємся |
| 2 особа | всилко́вуєшся | всилко́вуєтеся, всилко́вуєтесь |
| 3 особа | всилко́вується | всилко́вуються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| всилко́вуючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | всилко́вувався, всилко́вувавсь | всилко́вувалися, всилко́вувались |
| жін. р. | всилко́вувалася, всилко́вувалась |
| сер. р. | всилко́вувалося, всилко́вувалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| всилко́вувавшись |
