| | | | |
| всла́влюваний – дієприкметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | всла́влюваний | всла́влювана | всла́влюване | всла́влювані |
| родовий | всла́влюваного | всла́влюваної | всла́влюваного | всла́влюваних |
| давальний | всла́влюваному | всла́влюваній | всла́влюваному | всла́влюваним |
| знахідний | всла́влюваний, всла́влюваного | всла́влювану | всла́влюване | всла́влювані, всла́влюваних |
| орудний | всла́влюваним | всла́влюваною | всла́влюваним | всла́влюваними |
| місцевий | на/у всла́влюваному, всла́влюванім | на/у всла́влюваній | на/у всла́влюваному, всла́влюванім | на/у всла́влюваних |
