| вслугува́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | вслугува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | вслугу́ймо | |
| 2 особа | вслугу́й | вслугу́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | вслугу́ю | вслугу́ємо, вслугу́єм |
| 2 особа | вслугу́єш | вслугу́єте |
| 3 особа | вслугу́є | вслугу́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | вслугува́в | вслугува́ли |
| жін.р. | вслугува́ла | |
| сер.р. | вслугува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| вслугува́вши | ||