| | |
| всовіща́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | всовіща́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | всовіща́ймо |
| 2 особа | всовіща́й | всовіща́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | всовіща́тиму | всовіща́тимемо, всовіща́тимем |
| 2 особа | всовіща́тимеш | всовіща́тимете |
| 3 особа | всовіща́тиме | всовіща́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | всовіща́ю | всовіща́ємо, всовіща́єм |
| 2 особа | всовіща́єш | всовіща́єте |
| 3 особа | всовіща́є | всовіща́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| всовіща́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | всовіща́в | всовіща́ли |
| жін. р. | всовіща́ла |
| сер. р. | всовіща́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| всовіща́вши |
