| всти́гнути – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | всти́гнути | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | всти́гнімо, всти́гнім | |
| 2 особа | всти́гни | всти́гніть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | всти́гну | всти́гнемо, всти́гнем |
| 2 особа | всти́гнеш | всти́гнете |
| 3 особа | всти́гне | всти́гнуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | встиг | всти́гли |
| жін.р. | всти́гла | |
| сер.р. | всти́гло | |
| Активний дієприкметник | ||
| всти́глий | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| всти́гши, всти́гнувши | ||