| | |
| втлума́чувати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | втлума́чувати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | втлума́чуймо |
| 2 особа | втлума́чуй | втлума́чуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | втлума́чуватиму | втлума́чуватимемо, втлума́чуватимем |
| 2 особа | втлума́чуватимеш | втлума́чуватимете |
| 3 особа | втлума́чуватиме | втлума́чуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | втлума́чую | втлума́чуємо, втлума́чуєм |
| 2 особа | втлума́чуєш | втлума́чуєте |
| 3 особа | втлума́чує | втлума́чують |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| втлума́чуючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | втлума́чував | втлума́чували |
| жін. р. | втлума́чувала |
| сер. р. | втлума́чувало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| втлума́чуваний |
| Безособова форма |
| втлума́чувано |
| Дієприслівник |
| втлума́чувавши |
