| втовкти́1 – дієслово доконаного виду | ||
| (топчучи, запхнути) | ||
| Інфінітив | втовкти́ | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | втовчі́мо, втовчі́м | |
| 2 особа | втовчи́ | втовчі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | втовчу́ | втовчемо́, втовче́м |
| 2 особа | втовче́ш | втовчете́ |
| 3 особа | втовче́ | втовчу́ть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | втовк | втовкли́ |
| жін.р. | втовкла́ | |
| сер.р. | втовкло́ | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| вто́вчений | ||
| Безособова форма | ||
| вто́вчено | ||
| Дієприслівник | ||
| вто́вкши | ||