| второчи́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | второчи́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | второчі́мо, второчі́м | |
| 2 особа | второчи́ | второчі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | второчу́ | второ́чимо, второ́чим |
| 2 особа | второ́чиш | второ́чите |
| 3 особа | второ́чить | второ́чать |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | второчи́в | второчи́ли |
| жін.р. | второчи́ла | |
| сер.р. | второчи́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| второ́чений | ||
| Безособова форма | ||
| второ́чено | ||
| Дієприслівник | ||
| второчи́вши | ||